Урожайність будь-якої культури залежить від комплексу факторів, які впливають на неї протягом вегетації, починаючи з агротехніки вирощування, живлення і захисту рослин і закінчуючи природно-кліматичними умовами, на які, при всьому бажанні, аграрії ніяк не в силах вплинути.
Для сівби використовується сортове насіння озимої пшениці 1-3 репродукцій, кондиційне щодо схожості для м’якої – 92%, твердої – 87%, за сортової чистоти від насіння бур’янів та інших домішок не менше 98% та вологості 15%. Підготовлене до сівби кондиційне насіння озимої пшениці має пройти фітосанітарну експертизу на наявність збудників хвороб, які передаються з насінням. Це грибкові (сажки, кореневі гнилі, пліснявіння), бактеріальні (чорний зародок), окремі вірусні захворювання. Виявлення збудників хвороб у насінні пшениці допомагає віднайти потрібний і ефективний саме проти них протравник і відповідно оздоровити насіннєвий матеріал через протруєння. Фітоекспертизу проводять спеціалісти ДУ «Запорізька обласна фітосанітарна лабораторія».
Передпосівна обробка насіння фунгіцидними та інсектицидними протруниками є основою технології вирощування більшості культур. Вибір препаратів та спосіб обробки насіння в першу чергу мають бути направлені на отримання дружніх та здорових сходів. Протруйники є ефективним способом боротьби з шкідниками та грибковими хворобами. Про те не допомагають захистити рослини від негативного впливу стресових факторів. Більш того вони мають певний фітотоксичний вплив на молоді проростки. Тому для вирішення цих проблем в бакову суміш протруйників необхідно додавати ріст стимулюючі та антистресові препарати: «Антистрес» 0,34 кг + 0,2 л «Марс ЕЛ» або 0,68 кг на 1 т насіння.
Протруєння можна вважати екологічно прийнятним способом хімічного захисту, який відповідає критеріям охорони навколишнього середовища, бо невелика кількість препарату наноситься найближче до тих організмів, проти яких він використовується. Його проводять завчасно (за 2тижні до сівби), або безпосередньов день сівби, здебільшого системними препаратами.
За вимушеного розміщення озимої пшениці після колосових попередників, проти хлібного туруна, підгризаючих совок та інших ґрунтових шкідників насіння за 1-5 днів до сівби одробляють «Круізером» або «Рубежем», чи «Юнта Квадро» за норми витрати цих препаратів по 2 л на тонну насіння. Цей захід забезпечує токсикацію насіння, проростків та сходів протягом 2-3 тижнів і буде ефективним проти вищезазначених ґрунтових та цикадок, попелиць, злакових мух, інших шкідників на сходах озимих.
Слід відмітити, що найкраще перезимовує озима пшениця з добре сформованим вузлом кущіння, 3-4 пагонами та добре розвиненою кореневою системою. Залежно від сорту така кількість пагонів утворюється за 50-60 днів (від сівби до припинення активної вегетації, за середньодобової температури на рівні 5 °С).
В останні роки через глобальне потепління клімату спостерігається збільшення періоду осінньої вегетації культур. Тому важливим є вдале маневрування строками сівби залежно від сортів, попередників, удобрення і умов зволоження ґрунту. На родючих ґрунтах після кращих попередників з достатнім внесенням добрив та запасами вологи у посівному шарі пшеницю сіють у другу половину оптимальних строків.
За ранніх строків сівби є небезпека не тільки переростання, зокрема сортів твердої пшениці, високорослих м’якої, що знижує її морозо- та зимостійкість, але й масового заселення та пошкодження сходів шкідниками, зокрема злаковими мухами, попелицями, цикадками, хлібним туруном, іншими. На таких посівах ймовірний розвиток хвороб, передусім кореневих гнилей, борошнистої роси, бурої листкової іржі, інших плямистостей листя.
Відомо що злакові мухи, насамперед шведські, віддають перевагу посівам зі зрідженим, добре прогрітим травостоєм, а сисні комахи та хвороби добре розвиваються в загущених посівах за сприятливих температурного режиму і відносної вологості повітря. Масовий розвиток сисних шкідників, зокрема попелиць і цикадок, уможливлює ураження сходів озиминих вірусними та мікоплазмовими хворобами, від яких вилікувати рослини неможливо.
Систематичні обстеження полів озимих після появи сходів – обов’язкова умова догляду за посівами восени.
Як свідчить практика, розвиток шкідників і хвороб в останні роки набуває масового характеру. Це створює прецедент побудови системного перебігу захисних заходів на сходах та рослинах, що кущаться восени.
Передусім, личинки хлібного туруна загрожуватимуть посівам, розміщеним після колосових попередників. Тому під час сходів – початку кущіння на цих та інших посівах озимої пшениці в разі виявлення на кв. метрі поля 1-2 личинок туруна проводять захисні обробки «Діазиноном», 1,-1,8 л/га, «Нурелом Д», 0,75 л/га, «Парашутом», 0,2-0,75 л/га, «Маршалом», 0,8-1,2 л/га, «Драгуном», 1,2 л/га, «Практиком», 1,5-1,8 л/га.
За такої сухої погоди вересня-жовтня в озимині ймовірний масовий розвиток злакових, зокрема шведських мух, попелиць та цикадок. Вірофорні попелиці й цикадки здатні переносити вірусні хвороби з хворих рослин, переважно бур’янів, на культурні посіви.
Розробленим науковими рекомендаціями ефективним захистом проти них є крайові та суцільні обробки добре розвинених посівів ранніх строків сівби на початку масового заселення зазначеними шкідниками за теплої погоди і загрози істотних пошкоджень та уражень вірусними і мікоплазмовими хворобами, сисними комахами надпорогової кількості. Ці шкідники ефективно знищуються через обприскування «Акта рою», 1-1,5 л/га, «Діазиноном», 1,5 л/га, «Бі-58 новим», 1,5 л/га, «Фуфаноном», 1,5 л/га, «Ф’юрі», 0,1 л/га, іншими.
Не завжди при виявленні вогнищ заселень шкідниками треба обробляти весь посів. Здебільшого шкідники розповсюджуються осередками в місцях валків скошених хлібів, незаскиртованої соломи, забур’янених чи у крайових смугах полів. Тому перед прийняттям рішення щодо застосування хімічного захисту слід ретельно обстежити посів і вибірково обприскувати місця скупчення загрозливої чисельності комах-фітофагів.
За теплої затяжної осені, достатньої вологості повітря протягом осінньої вегетації складаються оптимальні умови для розвитку в посівах борошнистої роси, кореневих гнилей, бурої листової іржі, септоріозу та інших плямистостей листя. В разі досягнення однією із згаданих хвороб критичного порогового рівня (1-5% ураженого листя) посіви у фазі кущіння оздоровлюють «Альто-супер», 0,4 л/га, «Арбалетом», 2 л/га, «Байлетоном», 0,5 кг/га, «Колосалем», 0,75-1 л/га, «Рексом дуо», 0,4-0,6 л/га, «Фундазолом», 0,3-0,6 кг/га, тощо. Якщо строки захисту посівів від шкідників і хвороб співпадають, обробки поєднують і застосовують бакові суміші вищезгаданих пестицидів.
Повсюди, очікується масове розмноження мишоподібних гризунів. Розплодившись на посівах багаторічних трав, незораних та неорних земель вони мігруватимуть в озимину й пошкоджуватимуть її. Боротьбу з ними починають із знищення їх осередків біля скирт, лісосмуг, на площах багаторічних трав та інших угідь. При виявленні більше 5 жилих колоній на гектарі по полю розкладають в жилі нори по 2-3 грами зернових принад бактороденциду, роденфосу, смерть щурам №1 – 10 грам в нору, брикетів шторму (0,7-1,5 кг/га). Для принад використовують зерно пшениці або насіння соняшнику. Захист озимини від мишоподібних продовжують до випадання снігу.
Захист посівів озимої пшениці від бур’янів важливо забезпечувати у ранній період росту культури, коли вона ще не конкурентноздатна і дуже ними пригнічується, зокрема коренепаростковими та зимуючими, сходи яких з’являються восени, це такі гербіциди: хармоні, 75 в.г. (10-15 г/га), хлібодар, с.е. (0,3-0,5 л/га), пік 75, в.г. (15-20 г/га), та інші. Як відмічають спеціалісти, за теплої, вологої і тривалої осені обробки посівів гербіцидами пшениці восени ефективніші за весняні.
Наведеним матеріалом з прогнозу розвитку й поширення численних шкідливих комах і хвороб не переслідується ціль налякати сільгоспвиробників різноманітністю природних ворогів основних сільськогосподарських культур, а застерегти їх та уможливити максимальне збереження передбачуваних врожаїв через регулювання чисельності шкідливих організмів до господарсько невідчутних рівнів.
Досягти цього можна шляхом жорсткого контролю за використанням усіх технологічних прийомів вирощування культур, включаючи фітосанітарний моніторинг, вибір ефективних засобів захисту, норм їх внесення на кожному полі.
Звичайно, не кожний агроном володіє знаннями з захисту рослин. Об’єктивно в цих питаннях можуть допомогти розібратися насамперед спеціалісти державної фітосанітарної інспекції на обласному й районному рівнях. Вони озброєні спеціальними знаннями, літературою, матеріально-технічним обладнанням тощо для визначення шкідливих об’єктів та наданими Державою за Законом України „Про захист рослин” правами у сфері захисту рослин.
Отже, консультації з питань захисту посівів та відповідні рекомендації до часу можна одержати у спеціалістів державної фітосанітарної інспекцій, які знаходяться в обласному та районних центрах. Ними також надаються інформаційні повідомлення щодо розвитку та загрози найшкідливіших організмів у конкретному регіоні з відповідними рекомендаціями щодо захисту посівів. В разі необхідності кваліфіковані спеціалісти захисту рослин проведуть обстеження посівів, облік шкідників, хвороб і бур’янів, визначать потребу в захисті культур. А своєчасно проведені захисні заходи відведуть загрозу пошкодження, захворювання посівів сільськогосподарських рослин і забезпечать бажаний успіх.
Начальник управління методологічного прогнозування та біологічного захисту ЗОГА Л.С.Муковська
Еще на эту тему:
|
