Ситуація на вітчизняному агростраховому ринку у поточному році дещо поліпшилася, хоча і дотепер залишається непростою. Такого висновку дійшли експерти Проекту Міжнародної фінансової корпорації (IFC) «Розвиток агрострахування в Україні», які 21 вересня у Києві презентували результати свого дослідження.
Дослідження стану українського ринку страхування аграрних ризиків Проект IFC проводить щопівроку. Цього разу обстеження стосувалося страхової діяльності ринку в 2011 андеррайтинговому сезоні. Він охоплює два періоди: осінь-зима 2010/2011 та весна-літо 2011. Зазвичай, цю роботу в інших країнах здійснюють державні або громадські інституції, які до страхового ринку мають безпосередній стосунок. В Україні на дослідницьку діяльність вони не надто зважають. Тож виконання цієї роботи на себе перебрав Проект IFC. Із понад чотирьохсот страхових компаній, які працюють на вітчизняному страховому ринку, лише 15 заявили про те, що надають послуги з агрострахування.
За результатами страхування озимих зернових культур, восени 2010 року було укладено 716 договорів та застраховано 225,3 тис. гектарів. Страхування коштувало аграріям від 70 до 150 гривень за кожен гектар.
Попередня зима аграріям запам’яталась м’якою. Вона не обіцяла значних втрат врожаю. Але наприкінці лютого та на початку березня відбулися різкі температурні перепади і це призвело до суттєвих втрат посівів озимого ріпаку, пшениці та ячменю. Особливо це позначилося в східній та центральній частинах України. У підсумку, по 132 договорах були заявлені збитки. Страховики відшкодували аграріям 19,2 млн. гривень. Ринок пропорційно розділився між провідними гравцями. Так, компанія «Оранта» надала відшкодування у розмірі 34% від загальних виплат по ринку України, «Уніка» - 20,8%, «Провідна» - 9,5%, ТАС - 7,4%, УАСК - 6,6%, PZU - 5,1%.
Навесні 2011 року було підписано майже 2000 договорів страхування. Це перевищило показник минулого року більше, ніж удвічі. Сума зібраних премій впродовж весни-літа склала 106,3 млн. гривень. Загалом у цей час було застраховано 544,2 тис. гектарів.
Серед компаній, які уклали найбільше договорів з агрострахування навесні 2011 року, - «Провідна» (43,9%), «Українська аграрна страхована компанія» (23,8%), «Брокбізнес» (15,7%). Вони лідирують і за сумою зібраних премій – «Українська аграрна страхова компанія» (42,5%), «Провідна» (30,6%), «Брокбізнес» (14,1%).
На прес-конференції наголошувалося, що такі результати стали можливими завдяки посиленню активності діяльності страхових компаній, бо, незважаючи на економічну кризу попередніх років, аграрний сектор зумів не тільки вистояти, але й наростити обсяги свого виробництва. І з огляду на це він став більш привабливим для страхового ринку.
Під час прес-конференції заступник голови Союзу сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів України Віталій Львов навів приклад з власної практики. Річ у тому, що він також очолює фермерське господарство на Харківщині і торік не застрахував свої посіви. Як наслідок, загальна втрата, якої він зазнав, сягнула 4,5 млн. гривень. Зокрема, з 800 гектарів сільгоспугідь зернові вдалося зібрати лише на 150 гектарах.
За словами Віталія Львова, минулого року Харківська область взагалі «провалилася»: вона зібрала лишень 498 тис. тонн зерна, а цього року – понад 2 млн. тонн. «Навчені минулим роком, фермери тепер страхуватимуть свої посіви»,- зазначив Віталій Львов.
«Відміна мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення є історичною подією, яка визначить подальшу долю українського агропромислового комплексу», - наголосив керівник Проекту IFC Гарі Роше. На його переконання, нові підходи у земельній реформі посилять інтерес сільгоспвиробників до агрострахування.
Гарі Роше підкреслив – якщо Україна хоче бачити майбутнє за фермерськими господарствами, то має забезпечити їм доступ до банківських ресурсів. Такі можливості вже створюються. Зокрема, запроваджується практика надання банківських позик під заставу майбутнього врожаю.
Гарі Роше позитивно ставиться до такої страхової новації. Він зазначив, що подібні схеми активно працюють в інших країнах, де агрострахуванню надається великого значення. Позитив також полягає в тому, що агростраховий ринок посилюється ресурсними можливостями банківських установ.
Виробництво сільгосппродукції, провадив Гарі Роше, є бізнесом. Впроваджуючи його, аграрії мають отримувати прибуток. Агрострахування убезпечує цей бізнес, гарантує йому стабільний розвиток. І з огляду на цю обставину держава, яка зацікавлена в економічній стабільності, мусить дбати про посилення агрострахування, всіляко сприяти долученню аграріїв до цього процесу.
Активному розвитку агрострахування в Україні також сприяє запровадження стандартних страхових продуктів. Їх розробкою протягом уже кількох років поспіль займаються Проект IFC. За цей час він запропонував ринкові страхові продукти для дев’яти стратегічних сільськогосподарських культур. За словами заступника керівника Проекту Ірини Гринюк, всі вони вирізняються прозорістю, простотою, високою якістю, сприяють зміцненню діалогу між страховиками та користувачами їхніх послуг, відповідають найвищим світовим стандартам.
Під час прес-конференції відбулася презентація двох нових стандартних страхових продуктів для озимих культур - страхування майбутнього врожаю або посівів від ризиків, які можуть спіткати до 20 квітня.
Нові страхові продукти передбачають можливість страхування або на повний цикл виробництва, або на певні періоди – на осінньо-зимовий і весняно-літній. Страхові продукти не передбачають франшизи і потребують мінімального пакету документів. При цьому сільгоспвиробники самі визначають термін страхування за цими продуктами, рівень покриття, опціон ціни. Ірина Гринюк переконана, що нові стандартні страхові продукти користуватимуться підвищеним попитом серед аграріїв та страховиків, оскільки максимально враховують їхні потреби.
Микола ЛУГОВИЙ,
Національний прес-клуб «Українська перспектива»
Похожая информация:
|
